КРЮКОВА
ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНИЙ ПСИХОЛОГ?

     Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчаютьльні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.

А чим же займаються дитячі психологи?

У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна                              консультація цього фахівця?

     Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об’єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.

Капризи, агресія, впертість дитини- і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція — звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти їй подолати непростий період.

Основні завдання психологічної служби закладу:

— проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;

— консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;

— корекційно-розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;

— допомога дітям, які мають проблеми в поведінці або які опинилися в складній життєвій ситуації;

— психологічний супровід новоприбулих дітей;

— визначення психологічної готовності дітей 5-річного віку до навчання у школі.

Робота практичного психолога в ДНЗ

     Основне завдання психолога — зробити життя дитини в садку зручним, комфортним, перш за все, з точки зору дитячої психіки, загальних і індивідуальних особливостей її розвитку.

     Педагог-психолог повинен допомогти вихователю і батькам дитини знайти і пояснити приховані причини деяких дитячих невдач, вчинків та особливостей поведінки. Психолог зобов’язаний не «пропустити» малюка, труднощі якого знаходяться на межі норми, щоб разом з батьками та іншими колегами допомогти йому справитися з ними ще до школи.Для того, щоб вирішувати всі ці завдання, я, як психолог дошкільного закладу, планую свою роботу в кількох напрямах.

    Перший- це діагностика. Протягом усього навчального року психолог у садку спільно з вихователем проводить так звану психолого-педагогічну діагностику. Вона включає в себе контроль над засвоєнням знань, умінь і навичок дітьми різних вікових груп відповідно з програмою. На підставі цих даних проводиться аналіз роботи педагогічного колективу. Тобто три рази протягом року кожній дитині пропонуються завдання, які дозволяють судити про те, наскільки вона засвоює програму. Якщо результати показують, що малюк не справляється, погано себе веде, не володіє навичками самообслуговування відповідно до віку, психолог проводить додаткові дослідження на зрілість основних психічних процесів, які забезпечують всю вищеописану діяльність. І якщо на цьому рівні виявляються проблеми, що виходять за рамки норми, фахівець направляє батьків з малюком або до невролога, або до нейро-психолога, або до невропатолога. Також протягом року психолог вивчає відносини в дитячому колективі, виявляє лідерів, тих, з ким ніхто не дружить, допомагає вихователю планувати роботу з поліпшення відносин між дітьми.

     Крім планової діагностики, про яку йшла мова, проводяться іситуативні дослідження. Наприклад,з’явилися у дитини страхи. Психолог за допомогою спеціальних тестів може виявити причину.Розлучилися батьки: те, як перенесла або переносить це дитина, можна виявити за допомогою спеціальних методик. Окремий вид діагностики, яку проводить педагог-психолог, -це комплексна оцінка готовності до школи. Батьки обов’язково у всіх подробицях повинні вникнути в її результати. У першу чергу, щоб допомогти своїй дитині. Якщо вона буде не зовсім готова до школи, психолог підкаже, на що саме потрібно буде звернути увагу. А якщо все було в нормі, але в першому класі раптом виникнуть проблеми, то на підставі діагностичної карти з підписом психолога вчитель повинен знайти підхід і вирішити проблеми маленького учня.

     Другий напрямок — це консультації. Вони бувають двох видів:ті, які планує сам психолог, і за запитом батьків. Перші — проводяться протягом року за темами, які, на мою думку, актуальні для конкретної вікової групи та контингенту батьків.

     Про плановi консультації батьків оповіщає вихователь. І дуже важливо, щоб мама чи тато, або хоча б бабуся все-таки знайшли час для відвідування подібних заходів. Досвід роботи багатьох фахівців показує, що батько, який пропустив ту чи іншу консультацію, приходить сам до психолога саме з тим питанням, яке на консультації вже висвітлювалося. Наприклад, на початку року психолог запрошував батьків малюків на збори, присвячені проблемі адаптації до дитячого садка. Ті дорослі, які не знайшли можливості прийти, через деякий час самі звертаються з проблемою щоденних істерик дитини, у зв’язку з небажанням йти в садок. Також на загальних консультаціях батьки мають можливість побачити, що ті труднощі, які вони відчувають у вихованні свого малюка, властиві багатьом іншим сім’ям. Це дуже важливо для об’єктивної оцінки своєї дитини. Від багатьох мам доводиться потім чути: «а я думала, що мій один такий».

      Консультації за запитом- будь-які проблеми, які хвилюють близьких малюка. І це необов’язково питання, пов’язані з розвитком крихітти або її поведінкою. Будь то мама чи тато, бабуся чи дідусь, вони можуть і повинні звертатися до психолога, коли їм здається, що з дитиною щось не так. Одним словом, будь-яке занепокоєння батьків, пов’язане з дитячим садком, має бути вичерпане, тому що воно неодмінно позначиться на маленькiй людинi, на її ставленнi до вихователя і відвідування саду.

     Чим ще займається психолог в дитячому садку?Веде корекційну роботу.Діти, як відомо, всі різні. Одна розвивається швидше, інша повільніше. Психічні процеси теж формуються стрибкоподібно. І часом буває, що розвиток якоїсь психічної функції потрібно трохи підштовхнути, щоб налагодилося нормальне засвоєння знань або поведінка. З цією метою психолог в дитячому садку планує і проводить з дитиною корекційні заняття. Попередньо він обов’язково доводить до відома батьків. Тому що успіху можна досягти тільки при абсолютній єдності вимог і довірі. Також будь-яка травмуюча ситуація, що спричинила за собою зміни в поведінці дитини, наприклад, малюк став мочитися після спільного перегляду з татом фільму «Паранормальне явище», теж вимагає проведення з малюком серії корекційних занять.

     Розвиваючі заняття. Вони теж у веденні психолога, що працює в дитячому садку. Наприклад, цього року найбільш актуальною представляється тема формування міжособистісних відносин у дитячому колективі і навичок спілкування у дошкільників. Виходячи з обраної теми, психолог в дитячому садку планує розвиваючі заняття, на яких буде вчити малюків спілкуватися, разом грати, вирішувати конфлікти, уникати сварок. Відпрацювавши цей напрям, психолог може взяти новий, а може продовжувати дослідження з даної теми в подальшому.

     Психолог у садку працює не один, є вчитель-логопед,. Кожен з цих фахівців почне з вами розмову з питань про пологи. Тому краще не ставити себе в незручне становище і відразу максимально чесно відповідати на запитання анкети. Багато батьків бояться занесення діагнозу в дитсадкові карту. Даремно. Якщо, наприклад, в карту невролог заносить діагноз «логоневроз» — боязнь мови на тлі заїкання, то він обов’язково забезпечить педагогічними рекомендаціями вихователів, дотримуючись яких вони будуть допомагати дитині позбутися проблеми і, відповідно, діагнозу. Приховуючи справжній стан речей, ви погіршуєте проблеми малюка.

     Тепер хотілося бсказати про найбільш поширенi міфи про психологів.Більшість батьків резонно вважають, що слово «психолог» утворюється від слова «псих». З чого далі роблять абсолютно невірний висновок про те, що коли з їхньою дитиною в садку працює психолог, то син або дочка психічно не нормальні. На цій підставі деякі мами взагалі намагаються уникати спілкування. А вже якщо малюк потрапляє на корекційні заняття, то батьки — прихильники цього погляду — часом навіть скандалять або просто просять припинити заняття. Психолог у садку працює з нормальними дітьми і їх індивідуальними особливостями, а не відхиленнями.

     Інша, не менш поширена і теж помилкова думка: психолог, психоневролог, невропатолог, дефектолог і нейропсихолог — це все одне і те ж. Тобто лікарі, які працюють з відхиленнями у психіці, з її дефектами. На підставі цієї точки зору батьки вимагають від психолога в дитячому садку неможливого. Зверніть увагу на поєднання слів: педагог-психолог. У першу чергу педагог. Це повідомляє мамам і татам про те, що даний фахівець — не лікар. Він може тільки припустити діагноз і направити до відповідного спеціаліста. Поставити діагноз і, тим більше, працювати з ним він не може і не має права. Таким чином, у дитячому садку психолог присутнiй, в першу чергу, для того, щоб усіма сторонами дотримувалися інтересiв дитини. Його праця, як правило, не є очевидною для батьків, але малюкові він,повірте, необхідний.

Поки матуся готуєчим занятидитину на кухні

Малюк любить «допомагати» вам на кухні? Перетворіть процес готування в захоплюючу  гру. Це стане гарним помічником у  емоційному зв’язку, а також відмінним розвиваючим заняттям. Так  чим зайнятися з маленьким кухарем на кухні з користю для нього?

Безпека. Це перш за все! Кухня – не саме «дитяче» місце в квартирі, погодьтесь! Тому дуже важливо пам’ятати  про міри безпеки. Попередньо приберіть подалі всі  предмети, що б’ються чи ріжуться, поясніть дитині до чого категорично неможна торкатися, інакше буде боляче,  просто будьте пильні.  Зрозуміло, що спеціальні заглушки для розеток і накладки на кути столу не завадять.

Потурбуйтесь про комфорт малюка. Не менш важливий момент, так як ніщо не повинно відволікати вашого неслуха від цікавого творчого процесу. Одяг повинен бути вільним та зручним, легким і не обмежувати рухи. Перевірте, щоб малюку не було занадто  жарко чи, навпаки, холодно.

Чим зайняти малюка?

Пограйтесь. Так-так! Ігри можна організувати прямо на кухні. Наприклад, насипте макарони різного сорту в миску (трубочки, ракушки, літери, ріжки, спіральки і ін.) і доручіть крихітці посортувати їх. Якщо у вас знайшлись тільки макарони одного сорту, скажімо, трубочки, відмінно! Запропонуйте малюку нанизати їх на ниточку – вийде намисто. Якщо дитина не проявляє сильного інтересу до процесу готування їжі, ви можете прямо тут, на кухні, зайняти його чимось другим. Нехай малює на підносі манкою (вийде щось подібне пісочній терапії), грає і експериментує з ємностями (каструлі і миски – дуже цікаві для гри); приготуйте спеціально для нього солене тісто (вода, мука і сіль) – нехай  ліпить, що йому схочеться. У нього є улюблені іграшки? Дуже добре, нехай бере їх на кухню: малюку просто подобається займатися своїми справами поруч з мамою.

Попросіть вам допомогти. Що може малюк зробити сам? Набагато більше, ніж ви думаєте. Наприклад, він добре впорається із завданням миття фруктів, додаванням йогурту в фруктовий салат, ліплення пиріжків, прикрашання солодких страв збитими вершками, ягодами чи джемом. Також йому сподобається розмішувати тісто, намащувати хліб маслом, змащувати форму для торта, добавляти підготовлені інгредієнті в блендер чи соковижималку. Крім того, це дуже добре  розвиває дрібну  моторику і розширює кругозір. Обов’язково похваліть малюка і подякуйте за допомогу! І нехай вам після його активної участі в процесі приготування сімейного обіду прийдеться потратити додатковий час на прибирання – повірте, воно того вартує!

***

Пам’ятайте: ваша любов и турбота – це те,що в першу чергу необхідно малюку, і ніщо не може замінити цього.  А як насолоджуватися кожним моментом з малюком на кухні – залежить від вашої креативності і фантазії. Не обмежуйте себе ні в чому!

Чи готова ваша дитина до навчання в школі?

Характеристики  успіху  дитини  в школі

 

Ви хочетекраще зрозуміти  особливості своєї дитини?
Спробуйте відпо-вісти собі на наступні питання:
  •  Уміння планувати і контролювати свою діяльність;
  •  Самостійність;
  • Адекватна самооцінка;
  • Просторова організація, координація рухів; координація в системі очей — рука;
  •  Міцне фізичне здоров’я;
  •  Уміння спілкуватися з дітьми і дорослими;
  • Висока пізнавальна активність (розвиток логічного мислення;  довільної уваги; довільної пам’яті);

 

  • Чи уміє дитина грати в сюжетно-рольові ігри, чи доступні їйігри з правилами? 
  • Чи є у дитини друзі?
  • Чи уміє дитина вступати в розмову із старшими?
  • Чи уміє дитина оцінювати свої вчинки?
  • Чи є у дитини улюблені ігри, книжки, мультфільми?

 

                ТЕСТ «Чи готова ваша дитина до навчання в школі?»

  • Чи хоче Ваша дитина йти до школи?
  • Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
  • Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
  • Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
  • Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
  • Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?
  • Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?
  • Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
  • Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?
  • Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
  • Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
  • Чи може вона зібрати пазли з шести частин за хвилину ?
  • Чи знає дитина назви диких і свійськихтварин.
  • Чи любить Ваша дитина самостійно організовувати свій вільний час, або дозвілля?
  • Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?